Якщо бракує сонця: міста, які освітлюються дзеркалами

Рьюкан, Норвегія

Індустріальне містечко Рюкан розташоване у самому низу гірської долини. Позаяк сонце з взимку рухається низько по небу, з серпня по березень туди практично не потрапляють прямі сонячні промені.

Протягом багатьох років містяни, які бажали впіймати кілька зимових променів, змушені були підійматися на вершину гори на спеціально побудованій канатній дорозі. Але недавно все змінилося.

Гелікоптери підняли три величезних дзеркала і поставили їх на висоті 450 метрів над Рюканом. Гігантські дзеркала-геостати встановили для того, щоб слідкувати за рухом сонця і направляти світло на центральну площу міста. Усі три геостати повністю контролюються комп'ютерами.

Ця ідея порятунку місцевих жителів від недоліків рельєфу зовсім не нова, вона була придумана місцевими гідроелектриками ще сто років тому. Але, на жаль, тоді проект не визнали.

Тільки після успішного досвіду італійців (про що мова далі) давно забутий проект знову розглянули. Норвезька делегація після відвідин Віганели була вражена ефективністю геостатів, тому після п'яти років дебатів у місцевих органах влади вирішили фінансувати проект. Тепер весь Рьюкан радіє сонячному світлу.

Віганела, Італія

Італійське містечко (а якщо точно - комуна) Віганела, що залишається без сонячного світла протягом кількох тижнів, спорудила подобу «штучного сонця» - гігантське дзеркало, встановлене на протилежній горі. Дзеркалом служить стальний лист розміром 8х5 метрів. Конструкція обладнана комп'ютерним управлінням, яке повертає дзеркало таким чином, щоб світло потрапило на територію містечка.

Альпійська Віганела розташована в нижній частині долин та навколишні гори відрізали їй доступ до сонячного світла. У південній частині долини ще гірша ситуація, там 11 листопада сонце заходить і не з'являється до 2 лютого. "Це як Ісландія", - каже один з майже 200 жителів деревні. Тем не менше, південні схили гір всього за кількасот метрів над містом чудово освітлені сонцем.

Дзеркальну конструкцію встановили ​​у грудні 2006 року. Говорить мер міста Пьерфранко Мідалі: «Зробити це було нелегко. Нам потрібно було знайти відповідний матеріал, дізнатися про технології та, особливо - знайти гроші”. Вартість проекту - близько 100 000 євро, цю суму надали регіональні банки.

Завдяки широкому розголосу проблеми у місцевих і світових ЗМІ місто отримало шанс на фінансування. П'єрфранко давно міркував над проблемою освітлення населеного пункту в зимовий період, і знайшов прийнятне вирішення. Ідею винесли на обговорення громади, інформація про неї з'явилася в місцевій газеті, потім у регіональній, потім у міжнародних науково-популярних журналах, веб-сайтах та ін. Компанії з США, Німеччини та Швейцарії висловили готовність до створення конструкцій, але жителі Віганели хотіли мати справу виключно з італійськими інженерами та майстрами.

Слідкуйте за нами в Фейсбук і Telegram
Якщо вам сподобалася стаття, поділіться нею у соціалках, цим ви нам дуже допоможете, і посприяєте популяризації україномовного ресурсу: