Як в США дітям продавали іграшки з радіоактивними матеріалами: Gilbert U-238 Atomic Energy Lab

1950-ті були захоплюючими роками – світ вирував ентузіазмом і оптимізмом з приводу використання атомної енергії, яка розглядалася як рішення всіх енергетичних проблем у майбутньому. Здавалося, що в недалекому майбутньому електроенергія буде настільки дешевою, щоб люди зможуть досягати неймовірних цілей, наприклад, зрошення пустель і міжзоряні подорожі. У той час як багато хто боявся атомного століття з її руйнівною атомною бомбою, інші вважали, що дешева і безлімітна енергія зняла б саму потребу в війнах.

Щоб популяризувати ці утопічні ідеї, Сполучені Штати запустили програму Atoms for Peace (атом для миру), щоб популяризувати у американському суспільстві надії на ядерне майбутнє. Голова Комісії з атомної енергії США Льюіс Штраус навіть зауважив, що в майбутньому електроенергія буде «занадто дешевою для вимірювання». Провідний виробник автомобілів Ford створив концепт-кар з ядерним двигуном, а також повним ходом йшла розробка літака на ядерному реакторі. Будучи в тренді, виробник іграшок Альфред Карлтон Гілберт в 1950 році запропонував чудову «іграшку», яка дозволяла дітям створювати і спостерігати ядерні і хімічні реакції з використанням радіоактивних матеріалів.

Gilbert U-238 Atomic Energy Lab (Лабораторія атомної енергії Gilbert U-238) була одним з найскладніших хімічних наборів на ринку. Набір містив чотири типи алюмінієвої руди і три джерела випромінювання низького рівня – бета-альфа-джерело (Pb-210), чисте бета-джерело (можливо, Ru-106) і гамма-джерело (Zn-65), а також безліч пристроїв – камеру Вільсона з власним короткоживущим альфа-джерелом (Po-210) для спостереження за проходженням альфа-частинок через газ, лічильник Гейгера, спінтаріскоп (для спостереження за розпадом атомів), електроскоп, пару «ядерних сфер» для створення моделі альфа-частинки, інструкція на 60 сторінках і посібник з видобутку урану, написані спільно Комісією з атомної енергії і Геологічної служби США.

У комплект також входив комікс «Дізнайся, як Дагвуд розділяє атом», заснований на популярних персонажах коміксів Блонді і Дагвуд Бамстед. У казці сім’я Бамстед зменшуєтьс до розмірів атомів, а чарівник Мандрагора спостерігає за експериментом і пояснює, як розщепити атом урану-235.

Інструкція була досить докладною, і в ній автори пояснювали, як працює кожен з інструментів, включений в набір, і як його можна використовувати в ігровій формі. «Доручіть кому-небудь з вашої сім’ї заховати джерело гамма-випромінювання, поки ви перебуваєте в іншій кімнаті», – йдеться в книзі. – «Потім, використовуючи лічильник Гейгера як інструмент детектива, досліджуйте кімнату. Незабаром, помітивши збільшена кількість спалахів або клацань, ви зможете знайти приховане джерело».

Радіоактивні джерела зберігалися в запломбованих скляних колбах, і користувачам рекомендували не виймати їх, тому що «вони мають тенденцію розшаровуватися і розсипатися, і ви ризикуєте поширити радіоактивну руду в вашій лабораторії».

Сьогодні батьки можуть бути вражені тим, що товари, що містять радіоактивні матеріали, продавалися дітям. Виробники іграшок на той час відреагували на тенденції в громадській думці і споживчих смаках, які з часів Другої світової війни були про-науковими, а закони на той час не регулювали цей аспект безпеки. Гілберт, зокрема, вважав, що його іграшки виховують «міцний американський характер», і багато з його винаходів мають освітнє значення. Однією з його популярних іграшок були конструктори ERECTOR, що містять металеві балки, рейки, гвинтики і гайки – багато дітей радянського часу пам’ятають цю іграшку.

У книзі, що додавалася до Лабораторії атомної енергії, Гілберт намагався запевнити батьків і дітей, що його комплект є безпечним:

“Було так багато дезінформації про радіоактивність, що ми хочемо запевнити вас і ваших батьків в тому, що радіоактивні джерела цього набору жодним чином не є небезпечними. Вони були ретельно розроблені провідними вченими країни, і є абсолютно нешкідливими. Ми запевняємо вас, що щоденний контакт з радіоактивними джерелами, що поставляються з нашою лабораторією атомної енергії, не заподіє вам шкоди.”

Хоча сучасні публікації схильні демонізувати Gilbert U-238 Atomic Energy Lab, називаючи її «найбільш небезпечною іграшкою в світі», насправді вона була не більше шкідливою, ніж вплив ультрафіолетових променів сонця влітку.

Лабораторія атомної енергії Gilbert U-238 продавалася по 50 доларів за штуку, що було еквівалентно приблизно 500 доларам за сьогоднішніми цінами – це досить висока вартість. Для порівняння, два конкуруючих набори від Porter Chemical Company, що також містили уранову руду, продавалися за ціною 10 і 25 доларів. Не дивно, що лабораторія з атомної енергії Gilbert U-238 продавалася дуже погано: за два роки продали менше п’яти тисяч одиниць.