Сироти "Титаніка". Як аварія корабля возз'єднала матір з вкраденими дітьми - Cubik

Сироти “Титаніка”. Як аварія корабля возз’єднала матір з вкраденими дітьми

Вподобайте нашу сторінку Фейсбук,
щоб бачити наші нові дописи у своїй стрічці: Фейсбук
ми у Телеграм: Telegram

Аварія «Титаніка» – трагедія, відома всьому світу. Але мало хто знає, що серед цього величезного лиха трапилася маленька світла історія. Розповідаємо, як батько не зміг вкрасти у матері дітей, але зміг їх врятувати, закинувши синів у останню рятувальну шлюпку.

Брати Мішель-молодший і Едмонд Навратіль (2 роки), квітень 1912 року
Брати Мішель-молодший і Едмонд Навратіль (2 роки), квітень 1912 року

Передісторія

10 квітня 1912 року величезний британський трансатлантичний пароплав «Титанік» відчалив від берега Саутгемптона і відправився в Нью-Йорк. Маршрут пролягав через французький порт в Шербурі. На його борту знаходилося 908 членів екіпажу і 1317 пасажирів, які були розділені на три класи.

Пароплав «Титанік», 12 квітня 1912 року
Пароплав «Титанік», 12 квітня 1912 року

Найдорожчий квиток коштував 2560 доларів, на сьогоднішні гроші це приблизно 61 000 доларів. Такі квитки купували люди вищого світу – сталеві магнати, політики і посли. До їхніх послуг був корт для гри в сквош, ресторани, гімнастичні зали. Їх каюти оздоблювалися позолотою, шовком і червоним деревом. Другий клас здебільшого заповнили професори і священики. Їх кімнати були оформлені набагато простіше. Вони могли відвідувати обідні салони, закриті променади і курильні зали. Третім класом подорожували мігранти.

Серед усіх цих пасажирів був кравець Мішель Навратіль. Недавно у нього трапилася сімейна драма: через інтрижки на стороні його дружина Марчелла зважилася на серйозний крок – піти від Мішеля. Навіть незважаючи на те, що у подружжя було двоє дітей. В ті часи розрив шлюбу вважався нонсенсом.

Марчелла не забороняла чоловікові бачитися з дітьми. І взагалі вважала, що роль батька дуже важлива у вихованні хлопчиків. Тому в 1912 році мати зі спокійною душею віддала чоловікові синів на великодні канікули. Але він не повернув їх.

Це був чітко продуманий план. Мішель вкрав дітей, купив їм і собі квитки на «Титанік». Причому вони були оформлені на чужі документи, які він позичив у сім’ї свого друга. Гроші теж взяв у борг.

Мішель та Едмонд Навратіл, 1912 рік
Мішель та Едмонд Навратіл, 1912 рік

Так Мішель просто розтанув у повітрі разом з двома маленькими дітьми. Поки чоловік подорожував на кораблі, жінка збилася з ніг, розшукуючи дітей – зверталася в поліцію, розпитувала друзів чоловіка, але ніхто не знав, куди він подівся. На борту “Титаніка” Мішель розповідав іншим пасажирам, що недавно став вдівцем і тепер сам виховує синів.

На “Титаніку”

14 квітня о 23:39 капітану «Титаніка» повідомили, що прямо по курсу знаходиться айсберг. Через кілька секунд сталося зіткнення. Корабель отримав кілька пробоїн і почав тонути.

На рятувальні шлюпки садили спочатку пасажирів першого класу, потім була черга другого класу. Але навіть для них вже не всім вистачало місць на рятувальних бортах. Коли Мішель побачив, як скидають останню шлюпку, він буквально закинув на борт двох своїх маленьких дітей.

Рятувальна шлюпка з пасажирами «Титаніка». Знімок зроблений з пароплава «Карпатія», 15 квітня 1912 року
Рятувальна шлюпка з пасажирами «Титаніка». Знімок зроблений з пароплава «Карпатія», 15 квітня 1912 року

«Мій батько увійшов в нашу каюту, коли ми спали. Він одягнув мене в теплий одяг і обійняв. Інший чоловік, якого я не знав, зробив те ж саме з моїм братом. Коли я згадую про це зараз, у мене мурашки біжать по шкірі. Він знав, що не виживе», – пізніше розповідав старший син.

В ту ніч Мішель-молодший і Едмонд стали єдиними дітьми без батьків і опікунів, яким вдалося вижити. Через це в народі хлопчиків прозвали «сиротами корабля». Їх батько помер в крижаній воді.

«Я не пам’ятаю, щоб мені було страшно. Я був щасливий, що потрапив в рятувальну шлюпку! Ми з братом сиділи поруч з дочкою американського банкіра, яка намагалася врятувати свою собаку – і ніхто про нас не говорив. Люди з різних країн і різних верств з’єдналися в цьому човні. Пізніше я зрозумів, що якби ми не були в другому класі, то ми б загинули. У нас не було б жодного шансу…» – згадував Мішель-молодший.

Після порятунку

Після того як людей з рятувальної шлюпки підібрала “Карпатія”, пасажирка першого класу Маргарет Хейс взяла хлопчиків під свою опіку і перевезла їх до себе в Нью-Йорк.

Через те, що Мішель-молодший і Едмонд подорожували на «Титаніку» за підробленими документами і під вигаданими іменами, було складно відшукати їх родичів. Але жінка взяла все в свої руки. Через південнофранцузький акцент хлопчиків Маргарет вирішила зателефонувати генеральному консулу Франції і повідомити про врятованих дітей.

В цей час Марчелла, мама хлопчиків, відчайдушно продовжувала пошуки своїх синів. Якось вона відкрила щоденну газету і побачила на обкладинці двох чарівних кучерявих хлопчаків. А далі – дивовижна історія про те, як вдівець закинув дітей в останню рятувальну шлюпку, щоб врятувати їм життя. Вона впізнала своїх синів і повідомила про це в поліцію.

Мішель-молодший і Едмонд з матір'ю, 30 травня 1912 року
Мішель-молодший і Едмонд з матір’ю, 30 травня 1912 року

Потім Марчелла вирушила в Нью-Йорк. Вона подякувала Маргарет за врятованих синів і відправилася з ними додому.

Подальше життя

Едмонд вивчився на архітектора і працював у Лурді. Під час Другої світової війни його взяли в полон. Там він отримав серйозні фізичні травми і вже не зміг остаточно відновитися. Він помер у віці 43 років.

Мішель-молодший відучився на філософському, а потім отримав роботу в Університеті Монпельє. Він став останньою живою людиною з «Титаніку», доживши до 92 років.

Мішель Навратіль-молодший, кадр з фільму «Titanic: Death of A Dream», 1994 рік
Мішель Навратіль-молодший, кадр з фільму «Titanic: Death of A Dream», 1994 рік

Коли журналісти запитували Мішеля про «Титанік», він говорив, що тоді був занадто малий, щоб усвідомити всю серйозність ситуації. Подорож на кораблі здавалося йому веселою пригодою. І тільки через кілька років він зрозумів, як йому пощастило опинитися на тій шлюпці, позначеною буквою «D».

Читайте також про Девіда Веттера, який все життя провів у стерильному міхурі.

Якщо вам сподобалася стаття, поділіться нею у соціалках, цим ви нам дуже допоможете, і посприяєте популяризації україномовного ресурсу: