Перша спроба озвучування фільму (1895)

Створення цього короткометражного фільму - експеримент в рамках едісоновського проекту "Кінетофон" і одночасно перша в історії кінематографа спроба синхронно записувати звук і знімати рухомі об'єкти. Вільям Діксон, який в той час працював в лабораторії Едісона, поставив собі за мету створити звуковий фільм, чим і займався з 1894 по 1895 роки. На жаль, цей експеримент провалився з невідомих причин, тому що немає жодного свідчення, що фільм дійшов до глядача.

Перша спроба озвучування фільму (1895)

Великий конус в лівій частині кадру - це "мікрофон", який подає сигнал для запису звуку на восковий циліндр, що знаходиться за кадром. На скрипці грав сам Діксон, звучить мелодія "Пісня юнги" (Song of the Cabin Boy) з опери "Дзвони Нормандії" (The Chimes of Normandy). Запис фільму відбувалася в студії "Чорна Марія" в місті Вест-Оранж, Нью-Джерсі.

 Студія
Студія "Чорна Марія" в Нью-Джерсі, в якій відбувався запис першого в історії звукового фільму

Бібліотека Конгресу США мала своєму розпорядженні фільм, проте звукова доріжка на восковому циліндрі довгий час вважалася загубленою. Циліндр знайшовся в 1964 році під час проведення інвентаризації архівів Національного історичного музею Едісона (Edison National Historic Site). Там він перебував під назвою Violin by WKL Dickson with Kineto. У 1998 році нарешті був встановлений зв'язок між восковим циліндром і фільмом. Циліндр відреставрували, оцифрували, і наклали на відео, в результаті вийшов фільм тривалістю 17 секунд. Важко навіть уявити, наскільки трудомісткою була робота перших творців звукових фільмів без комп'ютерів і програмного забезпечення, але, тим не менше, і в ті часи створювалися кіношедеври. Таким чином, експеримент Діксона завершився через 105 років, на цей раз вдало.

У своїй книзі «Целюлоїдна шафа» (1981) історик кіно Віто Руссо аналізує цей фільм, без жодних доказів стверджуючи, що початково він мав назву «Брати-геї». Ця назва була широко тиражована в Інтернеті і ще принаймні у трьох книгах, і його безпідставні твердження про те, що зміст фільму гомосексуальний, часто повторюються. Окрім того, що немає жодних доказів такої назви фільму, яку наводить Руссо, насправді на момент створення фільму слово «гей» взагалі не використовувалося як синонім «гомосексуаліст». Також немає доказів того, що Діксон мав намір представити чоловіків, імовірно, співробітників студії Едісона - романтичною парою. Враховуючи текст пісні, яку грає Діксон, в якій описується життя на морі без жінок, більш правдоподібно, що він мав намір пожартувати про чоловічий склад співробітників студії. Крім того, в деяких сферах життя в 19 столітті було прийнятно, щоб чоловіки танцювали з чоловіками, і це не сприймалося як гомосексуальні натяки. Наприклад, "чоловічі танці" були стандартною частиною життя в армії США XIX століття і навіть входили в навчальну програму в Вест-Пойнт. Тим не менше, це можна розглядати як один з найдавніших прикладів одностатевих образів у кіно.

Читайте також про перші в світі комбіновані зйомки, які шокували глядачів.

Слідкуйте за нами в Фейсбук і Telegram
Якщо вам сподобалася стаття, поділіться нею у соціалках, цим ви нам дуже допоможете, і посприяєте популяризації україномовного ресурсу: