Одна з найдорожчих книг сучасності: Лестерський кодекс авторства Леонардо да Вінчі

Лестерський кодекс (Codex Leicester) – зошит наукових записів, зроблених Леонардо да Вінчі в Мілані або у Флоренції у 1504-1510 роках. Будучи однією з 30 наукових робіт митця, вона визнається найвизначнішою з усіх.

Манускрипт складається з 18 подвійних аркушів паперу, щільно списаних по обидва боки, що утворюють 72-сторінковий зошит. На кожній сторінці вміщається близько тисячі слів, супроводжуваних невеликими ілюстраціями на полях. Авторська нумерація подвійних аркушів не підпорядковується традиційній логіці, вона не ведеться ні з першого, ні з останнього аркуша. Невідомо, коли була зроблена картонна палітурка зошитів.

Лестерський кодекс авторства Леонардо да Вінчі

Нотатки Леонардо написані його власним дзеркальним письмом – прочитати їх можна тільки за допомогою дзеркала. Записи присвячені різним явищам, про природу яких розмірковував Леонардо, насамперед – гідрології та ролі води в природі: як і чому тече вода в річках, як вона долає перешкоди і розмиває ґрунт, як краще зводити мости, а також астрономії – чому світиться Місяць, на що схожий його рельєф і яка його взаємодія з Сонцем і Землею (в одній із заміток Леонардо нагадує собі “зробити скло, щоб розгледіти Місяць ближче” – за 100 років до винаходу телескопа) і геології – як поводиться “тіло Землі”, які причини ерозії, звідки беруться скам’янілості, з чого складаються мінерали тощо. Манускрипт містить велику кількість математичних розрахунків і діаграм та багато малюнків технічного характеру.

Лестерський кодекс авторства Леонардо да Вінчі

Невідомо, де перебував кодекс після смерті Леонардо. У 1690-1717 роках ним володів художник і перший секретар Академії Святого Луки Джузеппе Гецці, який виявив рукопис у Римі в скрині якогось міланського скульптора (можливо, попереднім власником був учень Мікеланджело Джакомо Делла Порта). “Лестерським” кодекс був названий на честь Томаса Кука, 1-го графа Лестера, який купив манускрипт у Гецці 1717 року під час свого гранд-туру.

Лестерський кодекс авторства Леонардо да Вінчі

У 1970-х роках власники через фінансові проблеми вирішили продати рукопис. У грудні 1980 року Кодекс купив американський підприємець Арманд Хаммер на аукціоні “Крістіс” за $5,12 млн (приблизно $15,8 млн за курсом 2019 року). Новий власник перейменував рукопис на свою честь і назвав “Кодексом Хаммера” (Codex Hammer). Хаммер і Педретті вирішили розібрати збірку для того, щоб мати можливість виставляти її у вигляді окремих зошитів по чотири сторінки в кожному. Було зроблено факсимільне видання кодексу, при цьому для супровідного каталогу Педретті змінив авторську нумерацію аркушів. Мистецтвознавець також виконав переклад кодексу англійською мовою – ця праця була закінчена 1987 року.

Лестерський кодекс авторства Леонардо да Вінчі

Після смерті Хаммера в грудні 1990 року його колекцію придбав Каліфорнійський університет. Незабаром кодекс знову виставили на аукціоні “Крістіс” – під час торгів 11 листопада 1994 року його придбав засновник компанії Microsoft Білл Гейтс більш ніж за $30,8 млн доларів. Кодекс був найдорожчою книгою до 2017 року, коли Церква Ісуса Христа Святих останніх днів придбала другий манускрипт Книги Мормона за $35 млн.

Гейтс повернув рукопису його історичну назву. З його ініціативи Лестерський кодекс регулярно виставляють у різних музеях світу, а з 2003 року його демонструють у Музеї мистецтв Сіетла.

У 1997 році компанія Corbis, що належить Гейтсу і володіє авторськими правами на зображення, оцифрувала рукопис і випустила присвячений йому компакт-диск. Крім розроблення інструменту під назвою Codescope, що дає змогу розгортати, транскрибувати і перекладати оригінальний текст, було зроблено анімацію малюнків, а також проведено відеозапис дослідів із водою, реконструйованих лабораторією гідравліки Гарріса Вашингтонського університету. Незважаючи на заявлені наміри викласти всі ці матеріали на спеціальному сайті у відкритий доступ, цього так і не зробили.

Джерело: en.wikipedia.org

Читайте також:
Бібліотека без книг і театр без сцени: Haskell Free Library and Opera House
Musalman: єдина рукописна газета у світі (Індія)
Одна з перших в історії скарг на обслуговування клієнтів (1750 рік до н.е.)